Черкаська обл, м.Умань , вул.Паркомуни 5 e-mail: kxumancb@mail.ru

01 квітня 2018

ГОГОЛЬ Микола Васильович

  Визначний український письменник

Гоголь Микола Васильович (прозаїк, драматург)
Микола Васильович Гоголь народився 1 квітня 1809 року в селі Сорочинцях (тепер – Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області). Був нащадком славних і знатних козацьких родів. Через бабусю продовжував роди Лизогубів, Танських та Забіл, був прямим нащадком гетьманів Михайла й Петра Дорошенків та Івана Скоропадського.
У 1821-1828 роках навчався у Ніжинській гімназії вищих наук князя Безбородька. Микола Гоголь отримав атестат, в якому переважали дуже добрі оцінки та було затверджене його право на чин 14-го класу, тобто найнижчий у табелі про ранги, введеному ще Петром І.
Однокласники юного Гоголя згадували, що він почав писати різні художні твори майже з перших днів навчання в гімназії. У їх спогадах Микола Гоголь постає також як неперевершений талановитий актор. Вихованці Ніжинської гімназій самі створили театр. Гоголь дуже добре грав роль пані Простакової з п’єси Д.Фонвізіна «Недоросль» і всіляких дідів з українських п’єс, які іноді сам і складав.
З 1828 року Микола Васильович Гоголь жив та працював у Петербурзі. Тут його чекало жорстоке розчарування: скромні кошти виявилися дуже незначними для великого міста.
1829 р. вийшла друком його поетична ідилія «Ганц Кюхельгартен», яку він підписав псевдонімом В.Алов. Незабаром після друку Гоголь сам знищив тираж, до чого його спонукали несхвальні відгуки критики.
Протягом 1829-1830 років М.Гоголь робив спроби влаштуватися на державну службу (спочатку посада писаря, далі – колезького реєстратора). Однак молодого обдарованого письменника не влаштовувала перспектива чиновницької служби. Щоразу більшу увагу привертали творчі плани. У листах до матері він весь час висловлює прохання про «діставання йому відомостей про Малоросію». Він просить її збирати анекдоти, записувати звичаї, повір’я, різні смішні, сумні, а також страшні історії. Збирання та опрацювання відповідних матеріалів не минуло даремно – протягом 1831-1832 років виходять дві частини гоголівських «Вечорів на хуторі біля Диканьки», що мали неабиякий успіх у тогочасних читачів. У 1831 р. письменник написав також роман «Гетьман». Окрім того, відомо, що М.В.Гоголь планував написати 6-томну історію України. Одним із найвизначніших творів Гоголя стала повість «Тарас Бульба», написана у 1835 році, потім доповнена й перероблена автором у 1842, до неї він повертався протягом усього життя аж до своєї трагічної смерті. Повість відтворює насамперед загальний дух козаччини, твір сповнений патетики у зображенні демократизму Запорізької Січі.
У цей період також була написана стаття Гоголя «Роздуми Мазепи», в якій він чітко й однозначно висловився за відокремлення України від Росії та за проголошення незалежної української держави.
З лютого 1831 року, дякуючи рекомендації свого друга П.Плетнева, молодий письменник працював на посаді вчителя історії в Патріотичному інституті. окрім того він почав давати приватні уроки, що допомогло Миколі Васильовичу вийти зі скрутного матеріального становища. Однак вже з 1833 року Гоголь, знаючи, що планується відкриття Київського університету, мріяв мати там місце на кафедрі історії. На жаль місця в Києві він не отримав, однак завдяки впливовим друзям йому запропонували викладати в Петербурзькому університеті. Микола Васильвич справді розпочав роботу, декілька разів йому вдалося прочитати непогані лекції, але надалі ця праця виявилася затяжкою. У 1835 році Гоголь сам відмовився від викладання.
У червні 1836 року Микола Васильович поїхав за кордон, де потім пробув протягом багатьох років. Він жив у Німеччині, Швейцарії, зиму провів із А.Данилевським у Парижі. Березень 1837 року Гоголь провів у Римі, що особливо йому сподобався. Там він працював над «Мертвими душами», закінчив роботу над «Шинелю», писав повість «Анунціата». У 1846 році у книзі відомих відвідувачів у Карлсбадені він записався українцем. Після повернення деякий час Микола Гоголь жив і в Україні, а з осені 1851 року поселився в Москві, де жив у будинку О.П.Толстого.
Помер великий письменник Микола Васильович Гоголь у 1852 році в Москві за загадкових обставин.
Інвент. номер
Автор та назва книги
Відділ
1
018102
Великосоричинський литературно-мемориальный музей Н. В. Гоголя
83
2
047150
Герасименко А. Я. Гоголем воспетая земля
83
3
039204
Гоголівські місця на Україні
83
4
104349
Гоголь М. В. Всі повісті
84
5
099167
Гоголь М. В. Програмні твори Т.1
84
6
094734
Гоголь М. В. Програмні твори Т.2
84
7
055687
Золотусский И. Поэзия прозы
83
8
061472
Манн Ю. В. Поэтика Гоголя
83
9
108212
Мельниченко В. Микола Гоголь у Москві
83
10
116849
Полторацький О. Дитинство Гоголя
83
11
066720
Попович М. В. Микола Гоголь
83
12
108903
Сверстюк Є. О. Гоголь і українська ніч
84
13
107951
Тома Л. В. Микола Гоголь
83
14
107974
Цуріка  Л. Гоголь. Містика та реальність
83
15
107977
Чухліб Т. Козацьке коріння Миколи Гоголя
83
 

 с/п -          2,5 -                3,4-                 75,85-                      83 - 11                     84- 4

Джерела:
1. http://memory.gov.ua:8080/ua/publication/content/963.htm?lightwords=%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C

26 листопада 2017

Наш перворозум

ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА

(1722-1794). Просвітитель, філософ, поет Григорій Савич Сковорода — один із видатних українських мислителів. Блискуче знання мов, поетики й риторики, античної і нової філософії поєднувалося у ньому з неабиякими здібностями в галузі літератури і мистецтва.  
Народився у с. Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині. Навчався у Київській академії, де під впливом Ф. Прокоповича та інших прогресивних діячів вітчизняної культури осягнув просвітительські традиції. Протягом п'яти років (з 1745) Г. Сковорода навчався за кордоном — в Будапешті, Пресбурзі (нині Братислава), Відні, Венеції, Флоренції.
З 1759 р. Г. Сковорода – викладач Харківського колегіуму. Однак постійний тиск з боку представників церкви, які вимагали, щоб він прийняв духовний сан, змушував кілька разів залишати колегіум (1760, 1764, 1766). У ці роки Григорій побував у Москві, в пошуках істини і правди пройшов всю Слобожанщину. 1768 р. його запросили викладачем у додаткові класи при Харківському колегіумі, де він прочитав курс лекцій з етики. Але й тут концепція моралі Сковороди розходилася з офіційно-церковною. Звільнений з посади (1769), він втратив можливість займатися педагогічною роботою, до чого мав великий хист і відповідні знання.
Г. Сковорода обрав стезю мандрівного філософа і протягом 25 років побував у багатьох містах і селах України, проповідуючи свої ідеї і світогляд. Через пісні, кантати і псалми він викладав свої філософські погляди, таврував соціальне зло, прославляв природу, волелюбність людини.
 Могила Г. Сковороди знаходиться у селі Сковородинівка (раніше Пан-Іванівка, колишня садиба Андрія Ковалівського).
 До 1972 року у будинку, де проживав і де помер Сковорода, знаходилася школа. Потім там було засновано музей, пізніше – Літературно - меморіальний музей Сковороди, який з 2008 року має статус національного.
Твори Г. Сковороди
  • Філософські трактати
  • Сад божествених пісень
  • Байки харківські
  • Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу
  • Розмова П'яти Подорожніх про істинне щастя у житті
  • Вдячний Еродій
  •  Вбогий Жайворонок
  •  Бджола та Шершень
  •  Афоризми
  •  De lіbertate
  •  Кольцо. Дружеский разговор о душевном мире
  •  Начальная дверь к христианскому добронравию
  •  Брань архистратига Михаила с сатаной о сем: легко ли бы..
  •  Беседа 1-я, нареченная OBSERVATORIUM (Сион)
  •  SILENUS ALCIBIADIS, или икона Алкивидская
 Вшанування пам’яті
Ім'ям Сковороди названо село Сковородинівка, Золочівського району на Харківщині; вулиці у Києві, Харкові, Полтаві, Одесі та інших містах; Харківський педагогічний інститут та Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет носять ім'я Сковороди. Іменем філософа названо також Інститут філософії НАН України. Крім того, у 2005 р. на базі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди було створено Центр Сковородинознавства, який щодвароки проводить Сковородинівські читання.
15 вересня 2006 року Національний банк України випустив банкноту номіналом 500 гривень, на аверсі якої зображено Григорія Сковороду.


Інвент. номер
Автор та назва книги
Відділ
1.
099802
Наш перворозум Григорій Сковорода на портреті і в житті
83
2.
038804
Ніженець Н. М. Григорій Сковорода
83
3.
107191
Ушкалов Л.  Сковорода, Шевченко, Франко, Леся Українка
83
4.
107146
Єшкілєв В. Усі кути Трикутника
84
5.
085904
Сковорода Г. Твори. В 2 томах. Т.1:Байки
84
6.
085903
Сковорода Г. Твори. В 2 томах. Т.2: Трактати. Діалоги. Притчі. Переклади. Листи
84
7.
101727
Сковорода Г. Твори. В 2 томах. Т.1
84
8.
101689
Сковорода Г. Твори. В 2 томах. Т.2
84
9.
097630
Сковорода Г. Розмова про істине щастя
84
10.
061191
Сковорода Г. Сад божествених пісень
84